Електроконвульсивна терапія (ЕКТ/ЕСТ): як проводять, ефективність і ризики

28 вер. 2024 р.

Читати 7 хв

Електроконвульсивна терапія (ЕКТ), яку в сучасних українських клінічних документах також називають електросудомною терапією (ЕСТ), — це медична процедура, під час якої під загальною анестезією коротка контрольована електрична стимуляція мозку викликає судомний напад. Її застосовують у психіатрії для окремих тяжких станів, коли потрібна швидка відповідь або коли інші методи лікування не дали достатнього ефекту.

Сучасна ЕКТ суттєво відрізняється від образів «електрошоку» в масовій культурі. Людина під час стимуляції перебуває під анестезією, отримує міорелаксант, а команда контролює серцевий ритм, артеріальний тиск, насичення крові киснем і електричну активність мозку. Водночас це серйозна медична процедура з реальними побічними ефектами, серед яких особливо важливо чесно обговорювати порушення пам’яті.

Як правильно називати: ЕКТ чи ЕСТ?

В українській мові співіснують дві назви. «Електроконвульсивна терапія» відповідає поширеному міжнародному терміну electroconvulsive therapy і скороченню ЕКТ. У сучасних українських клінічних документах МОЗ і Державного експертного центру вживається також назва «електросудомна терапія» та скорочення ЕСТ. У цій статті обидві назви означають одну й ту саму процедуру.

Назва «електрошокова терапія» історично трапляється в побутовій мові, проте вона погано описує сучасну процедуру й підсилює уявлення, сформоване старими практиками та кінематографом.

Коли електроконвульсивну терапію розглядають як варіант лікування

Найкраще підтверджене сучасне застосування ЕКТ пов’язане з тяжкою депресією. Рекомендації NICE радять розглядати її, коли потрібна швидка відповідь — наприклад, через загрозливе для життя погіршення стану, — коли інші методи виявилися недостатньо ефективними або коли людина раніше добре відповіла на ЕКТ і обирає її знову. Українська клінічна настанова щодо депресії також розглядає ЕСТ при тяжких і психотичних депресивних розладах та ситуаціях із високим суїцидальним ризиком.

У контексті депресивного епізоду рішення залежить від тяжкості, психотичних симптомів, ризику для життя, попереднього лікування, соматичного стану та побажань самої людини. ЕКТ не є стандартним першим кроком для кожної депресії.

тяжка депресія, особливо коли потрібне швидке клінічне покращення;
депресія з психотичними симптомами або вираженим порушенням харчування, пиття чи рухової активності;
кататонія, особливо якщо стан тяжкий, тривалий або становить загрозу життю;
тяжка або тривала манія в окремих випадках, коли інші методи не дали достатньої відповіді;
окремі резистентні стани, для яких спеціалізована команда після оцінки ризиків і користі вважає ЕКТ обґрунтованою.

При біполярному розладі ЕКТ може застосовуватися при тяжкій біполярній депресії, манії або змішаних станах за спеціальними клінічними показаннями. Її місце в лікуванні визначає психіатрична команда з урахуванням попередньої відповіді на терапію та ризиків.

Для шизофренії рекомендації більш вузькі й залежать від конкретної клінічної ситуації. NICE не рекомендує рутинне загальне застосування ЕКТ для шизофренії, тоді як сучасні матеріали Королівського коледжу психіатрів описують можливість її використання в окремих випадках після недостатньої відповіді на інші методи. Тому твердження, що ЕКТ є звичайним методом лікування шизофренії, було б надмірним узагальненням.

Як проходить процедура ЕКТ

ЕКТ проводять у медичному закладі командою, до якої входять психіатр, анестезіолог і підготовлений медичний персонал. Перед курсом оцінюють психічний і соматичний стан, ліки, серцево-судинні ризики, попередній досвід анестезії та початковий стан пам’яті й інших когнітивних функцій.

Перед процедурою людина певний час не їсть і не п’є відповідно до правил анестезії.
Встановлюють монітори для контролю серцевого ритму, артеріального тиску та насичення крові киснем.
Вводять короткочасний загальний анестетик і міорелаксант, щоб зменшити рухи тіла під час судомного нападу.
Електроди розміщують однобічно або двобічно залежно від клінічної мети, попередньої відповіді та допустимого когнітивного ризику.
Коротка серія електричних імпульсів викликає контрольований судомний напад, тривалість якого відстежують, зокрема, за ЕЕГ.
Після завершення людина прокидається у зоні відновлення під наглядом медичного персоналу.

За інформацією Королівського коледжу психіатрів, сама електрична стимуляція зазвичай триває лише секунди, а судомний напад — десятки секунд. Гострий курс часто проводять приблизно двічі на тиждень протягом кількох тижнів; кількість процедур визначають індивідуально за клінічною відповіддю та побічними ефектами. У британській практиці середній курс становить близько десяти процедур, але це не універсальна «норма» для кожної людини.

Однобічна і двобічна ЕКТ: у чому різниця

Розташування електродів впливає і на терапевтичний ефект, і на когнітивні побічні явища. При правобічній однобічній ЕКТ обидва електроди розташовують над правою півкулею; при двобічній — стимуляція охоплює обидві сторони голови. Конкретну техніку, форму імпульсу та дозу підбирають медично, а не за бажанням «сильнішої» чи «слабшої» процедури.

Систематичний огляд і метааналіз автобіографічної пам’яті показав менший середній вплив правобічної однобічної ЕКТ на автобіографічні спогади порівняно з двобічною. Це один із факторів, які враховують при виборі техніки, разом із необхідною швидкістю й вираженістю клінічної відповіді.

Наскільки ЕКТ ефективна при тяжкій депресії

ЕКТ належить до найефективніших гострих методів лікування тяжкої депресії, особливо в групах пацієнтів, яких направляють на процедуру після невдалих попередніх спроб лікування або через необхідність швидкого покращення. Проте ефективність варто описувати як імовірність відповіді та ремісії, а не як гарантоване одужання.

Дані Нідерландського консорціуму ЕКТ за 2026 рік охопили 1892 пацієнтів із великим депресивним розладом. У дослідницьких когортах відповідь спостерігалася приблизно у двох третин учасників, у реальній клінічній практиці — приблизно у шести з десяти; після врахування відмінностей у відборі пацієнтів різниця між дослідницькими й реальними когортами вже не була статистично значущою. Ці цифри описують групи, а не прогноз для конкретної людини.

Швидкість дії має особливе значення у станах, де очікування кількох тижнів на ефект іншого лікування може бути небезпечним. Саме тому сучасні рекомендації виділяють необхідність швидкої відповіді як окрему підставу для розгляду ЕКТ.

Що відбувається з пам’яттю після ЕКТ

Порушення пам’яті — один із найважливіших ризиків ЕКТ. У період курсу часто виникають короткочасна дезорієнтація після пробудження, труднощі із запам’ятовуванням нової інформації та прогалини в подіях, що відбувалися близько до часу лікування. У багатьох людей ці явища зменшуються після завершення курсу, однак цим опис ризику не вичерпується.

Метааналіз 2026 року, що об’єднав дев’ять досліджень із 432 пацієнтами, виявив більшу втрату автобіографічних спогадів після ЕКТ порівняно з контрольними групами. У наявних довготривалих вимірюваннях втрачена автобіографічна інформація залишалася стабільно втраченою, тому автори роблять висновок, що частина втрачених спогадів може не відновитися. Водночас база досліджень була переважно спостережною й відносно невеликою, тому величина індивідуального ризику залишається варіативною.

Інший систематичний огляд довготривалих когнітивних наслідків показав складнішу картину: результати залежать від того, якими тестами вимірюють когнітивні функції. Чутливіші інструменти виявляли погіршення окремих аспектів навчання й загальної когнітивної функції, тоді як за традиційними тестами низка доменів не демонструвала статистично значущого довготривалого погіршення. Тому коректна розмова про ЕКТ має включати і можливість відновлення багатьох функцій, і ризик стійких прогалин автобіографічної пам’яті.

Інші побічні ефекти та медичні ризики

короткочасна сплутаність або дезорієнтація після пробудження;
головний біль, нудота, біль або дискомфорт у м’язах;
тимчасові зміни частоти серцевих скорочень і артеріального тиску;
ризики, пов’язані із загальною анестезією та супутніми соматичними захворюваннями;
рідкісний затяжний судомний напад, що потребує медичного втручання;
порушення пам’яті різної тривалості та вираженості.

Ризик залежить від віку, супутніх захворювань, препаратів, параметрів стимуляції, кількості процедур та індивідуальної чутливості. Саме тому перед курсом проводять медичну й анестезіологічну оцінку, а під час лікування регулярно переглядають співвідношення користі й побічних ефектів.

Чи «пошкоджує мозок» електроконвульсивна терапія

Уявлення про ЕКТ як про процедуру, що механічно «випалює» або руйнує мозок, не відповідає сучасним даним і способу проведення лікування. Водночас коректна відповідь не повинна заперечувати когнітивні побічні ефекти: порушення пам’яті є реальним ризиком, який оцінюють до, під час і після курсу.

Механізм терапевтичного ефекту ЕКТ досі не зводиться до одного пояснення. Досліджують зміни нейронних мереж, нейромедіаторних систем, нейроендокринної регуляції та пластичності мозку. Популярна метафора «перезавантаження мозку» може бути зрозумілою побутово, але вона не є точним науковим механізмом.

Згода, вибір і контроль безпеки

Рішення про ЕКТ має ґрунтуватися на індивідуальному співвідношенні очікуваної користі й ризиків. Людині пояснюють, чому процедуру пропонують, які альтернативи існують, які побічні ефекти можливі, як можуть змінюватися пам’ять і когнітивні функції та що станеться, якщо тяжкий розлад залишити без достатнього лікування.

NICE окремо наголошує на інформованій згоді, праві відкликати згоду, оцінці когнітивних ризиків і регулярному перегляді необхідності продовження курсу. Правила для ситуацій, коли людина тимчасово не здатна самостійно ухвалити рішення, залежать від законодавства країни та конкретних клінічних обставин.

ЕКТ належить до лікування психічних розладів, яке проводиться медичною командою. Психолог може бути частиною ширшої підтримки людини, однак він не призначає й не проводить ЕКТ.

Що відбувається після успішного курсу

Клінічна відповідь на гострий курс ЕКТ не означає, що ризик повернення депресії зникає. Систематичний огляд 2026 року показує, що приблизно половина пацієнтів із великим депресивним розладом може пережити рецидив протягом року після успішної ЕКТ. Тому план профілактики рецидиву є частиною лікування, а не додатковою опцією «на потім».

Після курсу команда може рекомендувати продовження медикаментозного лікування, підтримувальну ЕКТ або інші стратегії залежно від діагнозу, попередніх рецидивів, переносимості та особистих пріоритетів. Метааналіз рандомізованих досліджень 2025 року показав, що продовжувальна ЕКТ у поєднанні з фармакотерапією знижувала шестимісячний ризик рецидиву порівняно з фармакотерапією без продовжувальної ЕКТ, але оптимальна стратегія залишається індивідуальною.

Коли потрібна невідкладна допомога

Якщо тяжка депресія супроводжується безпосередньою загрозою життю, відмовою від їжі чи пиття, вираженою кататонією, суїцидальними намірами або різким погіршенням здатності піклуватися про себе, питання полягає насамперед у терміновій медичній оцінці. У таких ситуаціях не варто чекати на самостійне покращення або намагатися вирішити питання лише інформацією з інтернету.

Поширені запитання

Чи боляче проходити ЕКТ?

Під час електричної стимуляції людина перебуває під загальною анестезією, тому самої процедури не відчуває. Після пробудження можливі головний біль, нудота або м’язовий дискомфорт.

Чи залишається людина при свідомості під час судомного нападу?

Ні. Стимуляцію проводять після введення короткочасного загального анестетика та міорелаксанта. Стан контролюють анестезіолог і медична команда.

Скільки процедур потрібно?

Фіксованої кількості для всіх немає. Гострий курс часто проводять приблизно двічі на тиждень протягом кількох тижнів; рішення про завершення або продовження залежить від клінічної відповіді та побічних ефектів.

Чи можна назавжди втратити частину спогадів?

Так, стійкі прогалини автобіографічної пам’яті можливі. Ризик не однаковий для всіх і залежить, зокрема, від параметрів лікування; правобічна однобічна ЕКТ у середньому пов’язана з меншим впливом на автобіографічну пам’ять, ніж двобічна.

Чи використовують ЕКТ лише при депресії?

Ні. Найсильніше сучасне застосування пов’язане з тяжкою депресією, але ЕКТ також може використовуватися при кататонії та в окремих випадках тяжкої манії або інших резистентних станів.

Чи є ЕКТ лікуванням першої лінії?

Зазвичай її розглядають у тяжких або невідкладних станах, після недостатньої відповіді на інше лікування чи за наявності попередньої доброї відповіді на ЕКТ. Конкретна послідовність залежить від діагнозу й клінічної ситуації.

Чи можна відмовитися від ЕКТ?

У звичайній ситуації рішення базується на інформованій згоді, а людина має отримати інформацію про альтернативи, ризики й очікувану користь. Особливі правила для невідкладних станів і відсутності здатності ухвалювати рішення визначає законодавство країни.

Чи достатньо одного успішного курсу?

Після гострої відповіді ризик рецидиву залишається значним, тому потрібен окремий план продовження лікування та профілактики повернення симптомів.

Джерела

Матеріал має інформаційний характер. Якщо ЕКТ розглядають як варіант лікування, рішення слід обговорювати з психіатром і медичною командою, яка може оцінити показання, альтернативи, ризики анестезії та когнітивні наслідки. За безпосередньої загрози життю потрібна невідкладна медична допомога.

Психологічна енкциклопедія