Дезорієнтація — це психічний стан, за якого людина втрачає здатність адекватно сприймати своє оточення або власне становище в часі, просторі, соціальних взаємозв'язках чи в самій собі. Дезорієнтація може бути тимчасовою або хронічною і спостерігається у людей, які страждають на різні психічні розлади, неврологічні захворювання або фізіологічні стани, що супроводжуються порушенням нормальної когнітивної діяльності.
Типи дезорієнтації
1. Просторова дезорієнтація: Втрата здатності розуміти, де людина знаходиться, та як дістатися до відомого місця. Часто спостерігається при захворюваннях, пов'язаних з пошкодженням мозку, таких як деменція або травми головного мозку.
2. Часова дезорієнтація: Людина не може визначити поточний час або дату. Наприклад, пацієнти з деменцією можуть бути дезорієнтовані в днях тижня, місяцях або навіть роках.
3. Соціальна дезорієнтація: Полягає у порушенні розуміння соціальних ролей та взаємодій. Людина може не впізнавати близьких людей або не усвідомлювати, в яких соціальних ситуаціях вона знаходиться.
4. Дезорієнтація у собі: Особа може втратити усвідомлення власної особистості, зокрема не пам'ятати, ким вона є, або не визнавати своє відображення в дзеркалі. Цей тип дезорієнтації часто супроводжує важкі психічні розлади.
Причини дезорієнтації
- Неврологічні розлади: Такі як деменція, хвороба Альцгеймера, енцефаліт, інсульт або травми головного мозку.
- Психічні розлади: Наприклад, психози, шизофренія, депресія або важкий стрес можуть викликати дезорієнтацію.
- Фізіологічні причини: Зневоднення, порушення електролітного балансу, інтоксикації або гіпоглікемія також можуть призводити до дезорієнтації.
- Вплив лікарських препаратів або наркотичних речовин: Деякі медичні препарати або психоактивні речовини здатні порушувати когнітивні функції та призводити до тимчасової дезорієнтації.
Симптоми дезорієнтації
- Нездатність чітко відповідати на питання про час, місце або власну особистість.
- Раптові зміни поведінки, такі як тривожність, агресія або пасивність.
- Порушення пам'яті, уваги та мислення.
- Дивна, нелогічна поведінка в соціальних ситуаціях.
- Відчуття загубленості або паніки, особливо у незнайомих місцях.
Лікування та корекція
Лікування дезорієнтації залежить від її причини. Якщо дезорієнтація є наслідком фізичних або неврологічних захворювань, лікування спрямоване на корекцію основного стану. Важливими елементами лікування можуть бути:
- Медикаментозна терапія для корекції основного захворювання.
- Психотерапевтична допомога та когнітивна реабілітація.
- Організація безпечного середовища, що допоможе людині з дезорієнтацією краще орієнтуватися в просторі та соціумі.
- Соціальна підтримка та допомога близьких людей.
Дезорієнтація, особливо у випадках важких захворювань, таких як деменція, може значно погіршувати якість життя пацієнта та його оточення. Тому важливо вчасно звертатися за медичною допомогою для діагностики та лікування цього стану.