😉 Мені особисто подобається метафора про 2 кімнати:
1️⃣ Кімната жалоби. Тут можна сумувати, згадуючи минуле, яке вже ніколи не повернути. Плакати та може навіть і ридати від свого болю. Це кімнати журби і болю.
2️⃣ Кімната життя. Тут будуються плани на майбутнє, тут продовжується свято життя. Є місце для радості, сміху і щастя.
↪️ Обидві дві кімнати важливі для людини, яка переживає втрату. Неможливо сказати, скільки вона проведе часу в кожній із них, але можна точно сказати, що ці кімнати залишаються до тих пір, пока любов до тих, кого ми втратили, жива.
💪🏻 Важливо додати, що дозволити собі позитивні радісні емоції - не є зрадою. Продовжувати життя після втрати - це стійкість і сила духу!
🙏 Саме вони допомагають нам йти далі в нову реальність, в якій більше немає наших близьких та звичних умов життя. Зазвичай людина, пе потребує довгої терапії, а скоріше професійної підтримки психолога 🤗 І саме кабінет психолога може стати кімнатою журби, в якій можна і сумувати, і плакати, і кричати від болю. Тут можна все; тут зцілюються поранені серця ❤️🩹
Автор: Анжела Вербовецька,психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії
Comments