Вивчена безпорадність - це термін в психології, який описує стан індивіда або організму, який регулярно зазнавав помітний або неконтрольований стрес і який призвів до того, що вони припиняють намагатися змінити, втікти або уникнути подібних ситуацій, навіть коли у них є можливості зробити це.
Цей термін вперше ввів американський психолог Мартін Селігман у 1967 році після проведення ряду експериментів зі щурами. Селігман відкрив, що коли тваринам регулярно потрапляли на неконтрольований шок, вони часто припиняли намагатися уникнути його, навіть коли мали можливість це зробити.
Люди також можуть розвинути вивчену безпорадність через тривалі або повторювані ситуації стресу або травми, які стали занадто важкими для керування або уникнення. В результаті вони можуть здатися і перестати намагатися змінити свою ситуацію або шукати допомогу.
Вивчена безпорадність може призвести до розвитку депресії або інших психологічних проблем, таких як тривога та панічні розлади. Це може також знижувати мотивацію, продуктивність, оцінку власних сил і новаторські здобутки.
Застосування терміну "вивчена безпорадність" має важливе значення в психотерапевтичному контексті. Він став ключовим елементом, який допомагає психотерапевтам розуміти та лікувати людей, які борються зовнішніми факторами, які вони вважають неприступними або некерованими. При належному лікуванні, особи можуть вчитися розрізняти стресові ситуації, які вони можуть контролювати та якими не можуть, і таким чином навчитися впорядковувати своє життя.
👉 Якщо Ви впізнали себе чи відчуваєте, що Вам потрібна консультація профільного фахівця, переходьте у наш розділ "Обрати фахівця" і обирайте спеціаліста, до якого хотіли б звернутися, чи переходьте у наш Телеграм-канал, де багато корисної інформації та безкоштовних заходів.